Помоги проекту - поделись книгой:
«Сем Хармон» пропадав у Ніку з кожним його кроком. Вісім днів кохання, сміху та ледарства зникали крок за кроком, і до того часу, коли він дістався до прохолодних темних інтер'єрів готелю, він був своїм звичайним працюючим "я" - спеціальним агентом Ніком Картером, головним оперативником AX, надсекретного контррозвідувального агентства Америки.
Телефони стояли ліворуч від синього входу в ряд із десяти, прикріплених до стіни, із звуконепроникними перегородками між ними. Нік підійшов до номера шість і зняв слухавку. "Хармон тут".
«Привіт, мій хлопчику, щойно прийшов. Думав, я подивлюся, як у тебе справи.
Темні брови Ніка піднялися. Хоук – на відкритій лінії. Сюрприз номер один. Тут, у Флориді. Сюрприз номер два. «Все добре, сер. Перша відпустка за довгий час», - додав він багатозначно.
"Чудово, чудово". Про це глава AX сказав із нехарактерним ентузіазмом. "Ви вільні на вечерю?" Нік глянув на годинник. О 16:00? Міцний старий птах, здавалося, читав його думки. «До того часу, як ви дістанетеся до Палм-Біч, настане година вечері», - додав він. The Bali Hai, Worth Avenue. Кухня полінезійсько-китайська, метрдотеля звати Дон Лі. Просто скажіть йому, що ви обідаєте з містером Бердом. З випивкою все гаразд. Ми матимемо час випити».
Сюрприз номер три. Хоук суворо дотримувався стейків та картоплі. Він ненавидів східну їжу. "Добре", - сказав Нік. «Але мені потрібен час, щоб зібратися. Ваш дзвінок був досить несподіваним».
"Юну леді вже повідомили". Голос Хоука раптово став різким та діловим. «Їй сказали, що вас зненацька викликали у справі. Ваша валіза упакована, і в машині ваш вуличний одяг лежить на передньому сидінні. Ви вже виписалися на стійці реєстрації».
Нік розсердився від свавілля всього цього. «Я залишив сигарети та сонцезахисні окуляри на пляжі», - відрізав він. "Не заперечуєте, якщо я їх отримаю?"
«Ви знайдете їх у бардачку. Я так розумію, чи ви не читали газет?»
"Ні." Нік не заперечував. Його ідея відпустки полягала у тому, щоб вивести з організму отрути повсякденного життя. Ці отрути включали газети, радіо, телебачення – все, що передавало новини із зовнішнього світу.
"Тоді я пропоную вам включити автомобільне радіо", - сказав Хоук, і N3 за його голосом зрозумів, що відбувається щось серйозне.
* * *
Він поїхав Lamborghini 350 GT перемикаючи коробку передач. Тяжкий рух був спрямований у бік Майамі, і він мчав на північ через Серфсайд, Голлівуд і Бока-Ратон, повз нескінченну низку мотелів, заправних станцій і кіосків з фруктовими соками.
По радіо більше нічого не було. Начебто було оголошено війну, ніби помер президент. Усі регулярні програми було скасовано, оскільки країна вшановувала своїх загиблих астронавтів.
Нік звернув на Кеннеді-Козуей в Уест-Палм-Біч, звернув ліворуч на Оушен-Бульвар і попрямував на північ, у бік Уорт-авеню, головну вулицю, яку оглядачі міського товариства називають платинової водопою.
Він не міг цього зрозуміти. Чому глава AX обрав для зустрічі Палм-Біч? А чому саме Балі Хай? Нік переглянув усе, що знав про це місце. Говорили, що це найексклюзивніший ресторан у Сполучених Штатах. Якщо вашого імені не було в соціальному реєстрі або якщо ви не були надзвичайно багатими, іноземною високопосадовою особою, сенатором або високопосадовцем Держдепартаменту, ви могли б про це забути. Ви б не потрапили туди.
Нік звернув праворуч на вулицю дорогих мрій, проїжджаючи повз місцеві відділення Carder's і Van Cleef & Arpels з їхніми маленькими вітринами з камінням розміром з алмаз Кохінор. Готель Bali Hai розташовувався між елегантним старим готелем Colony та берегом океану та був розфарбований під кірку ананаса.
Супроводжуючий забрав його машину, і метрдотель догодливо вклонився при згадці «містера Берда». «Ах, містере Хармоне, вас чекали», - пробурмотів він. «Якщо ви підете за мною, будь ласка».
Його провели по смугастій у леопардову смужку банкетці до столу, де сидів худий старий сільського вигляду і тьмяними очима. Хоук підвівся, коли Нік підійшов, простягаючи руку. «Мій хлопчику, радий, що ти зміг це зробити». Він здавався досить хитким. "Сядь, сядь". Метрдотель витягнув стілець, і Нік сів. "Горілковий мартіні?" - сказав Хоук. "Наш друг, Дон Лі, робить все можливе". Він поплескав метрдотеля по руці.
Чи засяяв. «Завжди приємно служити вам, містере Берд». Це був молодий гавайський китаєць із ямочками на щоках, одягнений у смокінг із яскравою стрічкою на шиї. Він посміхнувся і додав: "Але минулого тижня General Sweet звинуватив мене в тому, що я є агентом індустрії вермуту".
Хоук усміхнувся. "Дік завжди був занудою".
"Я візьму віскі", - сказав Нік. "На камінні." Він оглянув ресторан. Він був оброблений бамбуковими панелями до рівня столу, з дзеркальним відображенням від стіни до стіни та кованими ананасами на кожному столі. З одного кінця розташовувалась барна стійка у формі підкови, а за нею, укладена в скло, розташовувалась дискотека – нині «в» місці для «Золотої молоді» набору Rolls-Royce. Дивовижно прикрашені коштовностями жінки та чоловіки з гладкими, вгодованими обличчями сиділи тут і там за столиками, збираючи їжу в смутному напівтемряві.
Прибув офіціант із напоями. На ньому була барвиста сорочка алоха поверх чорних штанів. Його плоскі східні риси обличчя були невиразними, коли Хоук перекинув мартіні, щойно поставлений перед ним. "Я так розумію, ви дізналися новини", - сказав Хоук, спостерігаючи, як рідина зникає на вологій скатертині. «Національна трагедія найважчих масштабів», - додав він, витягаючи зубочистку з оливи, витягнутої з напою, і почав розсіяно бити її. "Це відкладе виконання місячної програми як мінімум на два роки. Можливо, довше, враховуючи настрій публіки зараз. І їхні представники вловили настрій». Він глянув нагору. «Цей сенатор, як його звуть, голова підкомітету з космосу, - сказав вони втрачено”.
Офіціант повернувся зі свіжою скатертиною, і Хоук різко змінив тему. "Звичайно, я не надто часто спускаюся сюди", - сказав він, кладучи в рот залишки оливи. «Раз на рік у Belle Glade Club влаштовується банкет перед полюванням на качок. Я завжди намагаюся це робити».
Ще один сюрприз. Клуб Belle Glade, найексклюзивніший у Палм-Біч. Гроші тобі не допоможуть; а якби ви були всередині, ви могли б раптово виявити себе з якоїсь незрозумілої причини. Нік подивився на людину, яка сиділа навпроти нього. Хоук був схожий на фермера чи, можливо, редактора міської газети. Нік знав його давно. «Глибоко, – подумав він. Їхні стосунки були дуже близькі до стосунків батька та сина. І все-таки це була перша підозра, що у нього було складне минуле.
Дон Лі прибув зі свіжим мартіні. "Хочете зробити замовлення зараз?"
"Можливо, мій юний друг погодився б", - сказав Хоук, говорячи з перебільшеною обережністю. "Все добре." Він глянув на меню, яке Лі тримав перед собою. «Це вся уславлена страва, Лі. Ти це знаєш".
«Я можу приготувати для вас стейк за п'ять хвилин, містере Берд».
«Для мене це звучить добре, – сказав Нік. "Зробіть мені теж".
"Добре, два", - роздратовано відрізав Хоук. Коли Лі пішов, він раптово запитав: "Яка користь від Місяця на землі?" Нік зауважив, що його слова звучали невиразно. Яструб п'яний? Нечувано – але він дав усі вказівки. Мартіні були його напоєм. Один скотч із водою перед обідом був його звичайною нормою. Невже смерть трьох астронавтів якимось чином потрапила під цю сиву стару шкіру?
"Російські знають", - сказав Хоук, не чекаючи відповіді. «Вони знають, що там знайдено мінерали, невідомі дослідникам гірських порід цієї планети. Вони знають, що якщо ядерна війна зруйнує нашу технологію, вона ніколи не відновиться, тому що сировина, яка б дозволила новій цивілізації розвинутися, була вичерпана. Але Місяць ... це величезний куля сировини, невідомих ресурсів. І пам'ятайте мої слова: «Є договір про космос чи ні, перша сила, яка приземлиться там, зрештою контролюватиме все це!»
Нік відпив свій напій. Невже його витягли з відпустки, щоб відвідати лекцію про важливість місячної програми? Коли Хоук нарешті замовк, Нік швидко сказав: Як ми у всьому цьому вписуємося?
Хоук здивовано звів очі. Потім він сказав: Ви були у відпустці. Я забув. Коли був ваш останній інструктаж?
"Вісім днів тому".
Поделиться книгой: