Помоги проекту - поделись книгой:
Була б матуся живою, певно, не допустила б цього!
нестерпним вогнем у передчутті ночі…
На килимі — капці, панчохи з підв’язками, спідни-
Мріючи про наступні кілька годин, котрі — о див-
ця, трохи далі від неї — нижня, корсаж, сорочка. Ні-
ні колізії долі! — можливо, триватимуть до ранку, би хтось речами прокладав шлях до ліжка.
Віктор не квапився озирнутися. Аби не злякати
Довкола ліжка було не краще: купами і стосами ва-
свого щастя, аби воно не випурхнуло в прочинене
лялися книжки і брошурки з круглими жовтими сліда-
вікно.
ми на сторінках від кухлика з чаєм.
Він чув, як ллється в келихи шампанське, як дзе-
Саме ж ліжко, мов осіннім листям, було притруше-
ленчать бокали і шипить, осідаючи, піна.
но різного штибу газетами і журнальчиками — «Віс-
І — грав, грав…
ник поліції», «Поліцейські відомості», «Відомості с.-пе-
Аж доки відчув легенький, невагомий дотик до
тербургського градоначальства і с.-петербургської
шиї, від якого аж до п’ят пронизало приємне тепло.
міської поліції».
А далі перейшло у палкий жар.
Муся, а точніше Марія Матвіївна Гурчик, донька
Він пробіг пальцями по клавішах і…
обер-поліцмейстера санкт-петербургського розшуко-
…впав на них головою, зробивши останній акорд,
вого департаменту, генерала Матвія Івановича Гур-
не прописаний у пожовклому нотному сувої…
чика, була справжньою книгоманкою.
Проте коло її уподобань торкалося досить дивного
і не властивого панночці такого ніжного віку чтива.
«Криміналістична ідентифікація», «Побудова і ана-
…Муся терпіти не могла двох речей: засинати і про-
ліз версій», «Засоби криміналістичної експертизи та
кидатися.
техніка фіксації доказів», «Різновиди ідентифікації
Засинати — бо вважала, що сон марнує час, від-
людини» — ось чим був усіяний перський килим до-
бирає частину життя, а прокидатися — тому що її сни
вкола ліжка.
зазвичай були кольоровими та насичені подіями.
Усі брошури були рясно покреслені олівцем, загну-
У таких протиріччях Мусі завжди було важко знай-
ті сторінки робили їх пухкими, схожими на торт напо-
ти золоту середину.
леон виробництва кондитера Пошибеєва. У центрі
Вона її і не шукала, адже завжди була максима-
цього нічного книжкового натюрморту знаходилася
лісткою.
досить нова брошура понурого сірого кольору, типо-
Щільні оксамитові штори затуляли світло, але блі-
во белетристична, з красномовною назвою «Ескорт
дий промінець все ж таки прокрався до спальні і про-
у смерть» під авторством такого собі «писайла», від-
холодною указкою, мов учителька гімназії, безцере-
рекомендованого на обкладинці як д-р Шерл.
12
13
Сама ж панянка перебувала під жмутками цього
тався у повітрі — мовляв, тихо, я мушу додивитися
листя, мов лисиця в норі.
сон — і рука міцніше притисла до голови пухову ме-
Її голова, за улюбленою звичкою, була накрита по-
реживну подушку.
душкою — зверху виднілася лише рука.
Поглянувши на Аристарха, чи не побачить зайво-
Тому Муся не могла чути, як із вулиці в прочинену
го, генерал потягнув за ковдру, відкриваючи на за-
хвіртку линуть голоси юних газетярів:
гальний огляд ніжне дівоче плече.
— Останні новини! Вранішній випуск! Небезпеч-
З-під подушки визирнуло незадоволене і сонне око
ний злочинець Петро Шнур вирвався на волю!
чистого блакитного кольору.
— Сенсація дня! Поліція спіймала облизня: зло-
— Ось! — генерал знову потрусив над оком жмут-
дій Петька Шнур втік із в’язниці! Подробиці — тіль-
ком газет. — Я так і знав: догралася.
ки у нас!
Усівшись на край ліжка, з якого, мов порох, поси-
— Втеча століття! Усі під загрозою! Помста злочин-
палися журнальчики і брошурки, прочитав рядки зі
ця поліцейським буде безжальною!
шпальти:
— Хто перший стане жертвою завзятого втікача?!
— «…психічно неврівноважений злодій на прі-
— Вранішній випуск! Останні новини!!!
звисько Шнур сьогодні вночі здійснив нахабну втечу
Під подушкою ж панували тиша і темрява.
по дорозі до місця ув’язнення. Як передбачають екс-
І так тривало б іще години зо дві, якби до дівочої
перти, цей звір у людській подобі одержимий жагою
спочивальні не увірвався сам генерал Гурчик.
кривавої помсти, котру під час суду привселюдно
Із високо піднятою рукою, що стискала жмуток вра-
пообіцяв здійснити над донькою нашого славетно-
Поделиться книгой: